Автор 
Україна має відмовитися від простого відновлення зруйнованої інфраструктури на користь створення якісно нових, стійких громад. Це стало центральним меседжем ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Синергія науки і бізнесу–2026». Триденний марафон стратегічного планування об’єднав представників влади, підприємців та освітян. Майданчиком для дискусії став Херсонський національний технічний університет.
Сьогодні цей виш працює у статусі переміщеного закладу. Попри евакуацію, університет продемонстрував вражаючу здатність до розвитку та масштабування наукового впливу. На конференцію зареєструвалися понад 400 учасників. Своїми напрацюваннями поділилися 123 доповідачі, що представляли 19 держав світу. Географія охопила країни від Бразилії та Аргентини до Японії та ОАЕ.
Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін озвучив критичні цифри втрат регіону. Наразі в області пошкоджено або вщент знищено 43 тисячі об’єктів цивільної інфраструктури. Це житлові будинки, лікарні, школи та промислові потужності. Посадовець впевнений, що старі методи відновлення більше не є ефективними. Це лише марна трата часу.
«На Херсонщині вже пошкоджено або знищено 43 тисячі цивільних об’єктів — житло, освітні і медичні заклади, підприємства, адмінбудівлі. І ця цифра щодня зростає. Ми вже бачимо, що старі підходи у відновленні не працюють: повертати “як було” — це втрачати час і ресурси. Варто змінювати принципи відбудови, закладаючи рішення, які одразу посилюють стійкість громад. Цивільні об’єкти мають бути з укриттями, енергетика — з підземними мережами, критична інфраструктура — з альтернативними системами живлення. Підхід “краще, ніж було” має працювати в кожній сфері», — підкреслив під час конференції Олександр Прокудін.
Організаційне ядро заходу склали три провідні херсонські виші. Крім ХНТУ, до процесу долучилися Аграрно-економічний університет та Морська академія. Підтримку надали заклади Хмельницького, Києва та Запоріжжя. Партнерами виступили також Харківський ІТ Кластер та ГО «Прогресильні». Спільні зусилля дозволили інтегрувати науку в оборонну систему держави.
Активну участь в організації взяли закордонні академічні установи. Це університети з Польщі (Люблін, Краків) та Литви (Вільнюс). Саме литовські колеги допомогли облаштувати безпечне укриття в херсонському корпусі ХНТУ. Така допомога є критично важливою для міста на лінії вогню. Наукова співпраця триває навіть під обстрілами.
Захід отримав потужне сприяння з боку військових адміністрацій двох областей. Представники Херсонської та Хмельницької ОВА координували дискусійні панелі. Такий формат допоміг поєднати теорію з реальними потребами деокупованих територій. Це важливо для майбутнього інвестування.
Державний рівень дискусії забезпечили високопосадовці з профільних міністерств. Заступник Міністра освіти Денис Курбатов акцентував на створенні нових технологічних механізмів. Його польський колега Анджей Шептицький також відзначив роль українських дослідників. Влада чекає від науки готових рішень для економіки.
«Ми тісно співпрацюємо з університетами. Дякую всім, хто бере участь у дискусіях — це дуже важливо для нашої країни. Щоб ми разом робили свою роботу і разом приймали рішення, які будуть розвивати і підтримувати освіту, науку та бізнес. Хочу подякувати всім, хто працює в країні, розвиває бізнес, створює наукові дослідження і працює на благо держави. Важливо познайомитися з напрацюваннями конференції, які матимуть значення для повернення молоді», — зазначила Юлія Гришина, народна депутатка.
Особливу увагу на форумі приділили адаптації ветеранів. Віталій Олуйко з фонду «Закон і справедливість» закликав створити чітку систему «навігації» для бійців. Йдеться про професійну перепідготовку та швидку інтеграцію в мирне життя. Університети мають стати центрами такої соціалізації. Ветерани потребують системної підтримки держави.
Економічний блок конференції зосередився на трансформації бізнесу. Професор Володимир Павліков зазначив, що війна вже змінила науковий ландшафт країни. Олена Дудник з Харківського ІТ Кластера презентувала «скіл-матриці» для студентів. Це інструмент, що синхронізує навички випускників із вимогами ринку. Програми навчання мають стати гнучкими.
Практичний фундамент конференції заклала робота одинадцяти профільних секцій:
- Лідерство та розвиток людського капіталу
- Сучасні індустріальні технології: машинобудування, енергетика, інфраструктура та транспорт
- Аграрний сектор економіки України — виклики та перспективи розвитку
- Трансформація освіти в епоху змін
- Технологічна трансформація бізнес-екосистем: інженерні рішення, цифровізація та сталий розвиток
- Культура, дизайн і мистецтво в глобальному світі
- Соціально-економічні та управлінські аспекти сталого розвитку
- Інноваційні технології легкої, харчової та хімічної промисловості та торгівля: від продукту до ринку
- Глобальні імперативи розвитку публічного управління
- Інформаційні технології: виклики та цифрові рішення
- Місто як екосистема: дизайн, архітектура та трансформація простору
Секційні обговорення стали найбільш динамічною частиною заходу. Тут наукові гіпотези перетворювалися на плани дій для громад. Учасники наголошували на важливості цифровізації агросектору. Важливо також розвивати інноваційну промисловість. Експерти шукали шляхи для залучення міжнародних інвестицій.
Паралельно дискусії розгорталися на базі Запорізької політехніки. Офлайн-формат дозволив залучити до розмови іноземних гостей наживо. Ректор закладу Віктор Грешта наголосив на нерозривному зв’язку інновацій та конкурентоспроможності бізнесу. Без науки підприємства не виживуть. Це аксіома сучасної економіки.
«Наука сьогодні не може існувати окремо від економіки, так само як і бізнес не може бути конкурентним без інновацій. Саме у цій взаємодії народжуються рішення, які здатні змінювати виробництво, освіту і країну загалом», — наголосив ректор запорізького вишу Віктор Грешта.
Хмельницький національний університет зібрав понад 130 фахівців. В центрі уваги опинилися екологічні рішення та штучний інтелект. Свої розробки представили вчені з Єгипту та Швеції. Ректор Сергій Матюх заявив, що виші мають бути драйверами змін. Вони стають повноцінними партнерами для індустрії. Потенціал для співпраці величезний.
«У цей час виборюється не лише незалежність держави, а й формується нова модель розвитку. Університети не можуть залишатися лише центрами передачі знань — вони мають бути партнерами бізнесу і драйверами інновацій», — підкреслив Сергій Матюх, ректор Хмельницького національного університету.
Аграрний блок став майданчиком для обміну досвідом херсонських фермерів. Попри постійну небезпеку, на деокупованих землях тривають польові роботи. Науковці ХДАЕУ розробили модель післявоєнного розвитку галузі. Депутат Сергій Лабазюк закликав почути запити студентів. Це допоможе сформувати нове кадрове ядро.
«Важливо почути думку студентів, почути запит від бізнесу, якого працівника вони хочуть бачити, разом з науковцями пошукати свою модель відновлення післявоєнної України», — сказав Лабазюк Сергій Петрович, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Спеціальна панель була присвячена продовольчій безпеці. Ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов вважає агрокомплекс основою майбутнього Херсонщини. Він нагадав про глобальні енергетичні та продовольчі кризи. Україна має потенціал, щоб протистояти цим викликам. Сільське господарство потребує технологічного оновлення.
«На наше переконання, коротко- і середньострокове післявоєнне майбутнє України та Херсонської області пов’язане саме з агропромисловим комплексом. А з огляду на сьогоднішню світову енергетичну кризу, світові процеси економічних шантажів і залякувань держав та їх союзів актуалізується ще й питання продовольчої безпеки держав як похідної від рівня розвитку сільського господарства. І, безумовно, світові продовольчі проблеми ще попереду. Тому маємо робити все, щоб не допустити цього в Україні», — зазначив ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов.
Міжнародні партнери ХНТУ підтвердили свою солідарність з Україною. Проректори з Любліна та Вільнюса відзначили стійкість української науки. Вони бачать у нашій державі потужного інтелектуального гравця. Війна не стала на заваді дослідницькій діяльності. Світ підтримує наші ініціативи.
Професорка Леся Колинець порушила питання балансу між безпекою та розвитком. Вона проаналізувала вплив військових витрат на темпи економічного зростання. Це складне питання для країни, що воює. Економіка має бути адаптивною до нових реалій. Потрібні нестандартні управлінські підходи.
Богдан Ференс із ГО «Прогресильні» нагадав про тривалість процесу відбудови. Він закликав готувати конкретні проєкти вже сьогодні. Головна мета — зберегти талановитих фахівців всередині країни. Лише синергія чотирьох факторів забезпечить результат. Це наука, бізнес, освіта та державна політика.
Директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький надав філософського контексту ролі університетів. Він вважає виш простором для дискусій та навіть помилок. На його думку, повернення освіти на деокуповані землі дає людям надію. Це стимулює мешканців залишатися в регіоні. Громади оживають там, де працюють університети.
«Університет — це простір для дискусій і навіть помилок. Якщо студенти можуть змінювати свої позиції і не бути за це “розіп’ятими”, це дає надію великій кількості людей і створює причину залишатися там, де є університет», – зазначив під час обговорення Євген Глібовицький.
Олена Чепелюк, ректорка ХНТУ, підбила підсумки масштабного заходу. Для вишу конференція стала джерелом нових ідей та партнерств. Для Херсона це був чіткий сигнал інвестиційної життєздатності. Україна вкотре довела статус сучасного інтелектуального хаба. Ми здатні генерувати інновації світового рівня.
«Для університету ця конференція стала потужним трансформатором — ми отримали нові контакти, ідеї, пропозиції від бізнесу і партнерів. Для Херсона — це сигнал життєстійкості та майбутньої інвестиційної привабливості. А для України — це демонстрація того, що наша держава є сучасним інтелектуальним хабом, здатним формувати стратегічні інновації».
Фінальним акордом форуму стала спільна заява учасників. Відбудова не має бути копіюванням минулого досвіду. Україна потребує інноваційної та конкурентної моделі держави. Фундаментом для цього стане об’єднання зусиль бізнесу та науки. Саме в цьому полягає ключ до успіху.
Коментарі