Рідна Чорнобаївка як головний стимул для боротьби з ворогом
Борис обрав промовисте псевдо. Військовий народився у легендарній Чорнобаївці на Херсонщині, де зростав і навчався. Власна оселя стала для чоловіка тією рушійною силою, що змусила взяти до рук зброю проти російських загарбників.
Велику війну він зустрів із рідними у Херсоні. Історія позивного досить проста. Земляки інколи жартома величають його Чорнобаївку «Бабаївкою», звідки й з’явилося ім’я «Бабай».
«Перші дні ми постійно бігали у підвали через обстріли. Потім уже просто набридло. Залишалися вдома, сиділи під стінами й чекали, поки все закінчиться», — згадує військовослужбовець 34-го Херсонського полку Національної гвардії України.
Восени, а саме у вересні 2022 року, дружина Бориса та троє їхніх дітей змогли виїхати з окупованого міста. Голова родини вирішив перечекати ворожу навалу вдома і зустрів звільнення правобережжя.
«Я не міг просто виїхати й усе покинути. Це мій дім, моя земля», — говорить захисник.
Мобілізувався херсонець у жовтні 2024 року, поповнивши лави Національної гвардії України. Близькі важко переживали цей крок, проте боєць чітко усвідомлював свій обов’язок перед Батьківщиною.
Найбільшим викликом виявилися операції на лівобережжі Дніпра. Переправа через водну перешкоду супроводжувалася колосальним стресом. Ворог постійно гатив артилерією, мінував річку та масово застосовував FPV-дрони.

В одному з таких запеклих боїв гвардієць зазнав поранення. Втім, чоловік пройшов лікування і знову став у стрій. Долати труднощі військовому допомагали жарти, надійне плече побратимів і регулярні дзвінки додому.
Зараз Борис продовжує боронити державу заради майбутнього своїх нащадків.
«Це моя земля. Мій дім. І якщо не ми — то хто?» — говорить гвардієць.







Коментарі